¬ дороз≥ до себе

ѕрот¤гом 3-х тижн≥в (з 24 травн¤ по 14 червн¤) у музењ етнограф≥њ м. Ћьвова експонуЇтьс¤ виставка знаного на ѕокутт≥ митц¤, лауреата прем≥њ ≥м. ћ „еремшини ярослава ÷≥ко.

Ѕагато рок≥в по зак≥нченню в 1989р. Ћьв≥вського пол≥техн≥чного ≥нституту ( був Ћен≥нським стипенд≥атом) художник живе ≥ творить в ћоскв≥, культурне житт¤ ¤коњ запалюЇ, розширюЇ його життЇв≥ ≥ творч≥ обр≥њ. ¬≥дв≥дуванн¤ концертних зал≥в, театр≥в, музењв, численних виставок, сп≥лкуванн¤ з≥ столичним бомондом сформували неординарну натуру з ун≥версальними ¤кост¤ми. ¬агомим художника робить велич внутр≥шнього св≥ту.

…ого кор≥нн¤ у мальовничому карпатському м≥стечку —лавське, що на Ћьв≥вщин≥. ≤ кличе р≥дна творча-енергетична земл¤ до себе митц¤, ≥ сп≥шить в≥н на зустр≥ч з нею, бо тут в≥н черпаЇ снаги до творчост≥, наповнюЇтьс¤ мелод≥йними природними звуками бу¤нн¤ ¬еликого ќркестру  арпатськоњ земл≥, - њњ весни, л≥та, осен≥, зими. « дитинства хлопець прагнув п≥знати природу, зрозум≥ти людську душу. ƒол¤ нагородила його неповторним баченн¤м св≥ту. …ого душа ¤к згусток самоњ природи, вибухнула багатством кольор≥в, музикальн≥стю, мелод≥йн≥стю.

Ќин≥ ярослав знаний, досв≥дчений майстер, ¤кий дос¤гнув високого ступен¤ самовираженн¤. ќднаково вм≥ло працюЇ в портретному, пейзажному жанрах га в безпредметному живопису. ¬ його доробку значна к≥льк≥сть високомистецьких твор≥в. «а плечима - участь у багатьох престижних виставках, ¤к≥ одержували схвальний резонанс у колег та громадськост≥. Ќин≥шн¤ персональна виставка сповнена експресивноњ барвистост≥ р≥зножанрових полотен. ќбширний прост≥р експозиц≥њ заключаЇ в соб≥ ц≥лий калейдоскоп таЇмничих св≥т≥в ≥ чудних крањв ярослава ÷≥ко, ¤к≥ зачарували своњм неймов≥рним потенц≥алом в≥дв≥дувач≥в виставки. јдресуючи своњ роботи широкому колу гл¤дач≥в, майстер став предметом дл¤ розмови. ¬≥дкриваючи виставку, директор музею –оман „мелик в≥дм≥тив, що пал≥тра ярославових картин насичена житт¤м, творч≥сть ≥де з глибини душ≥ ≥ викликаЇ щире захопленн¤.

"” змалюванн≥ картин художник в≥дшукуЇ в≥дпов≥дн≥ задумов≥ барви, в≥дт≥нки, ¤к≥ допомагають в≥дчути настр≥й твору. ” автора добре розвинуто чутт¤ м≥ри, художнього такту, в≥н гармон≥йно поЇднуЇ красу природи з гарним малюнком. ѕейзажам митц¤ притаманн≥ св≥тла енергетика, ≥нтимн≥сть", - говорив про творч≥сть майстра професор, директор ≥нституту народознавства —тепан ѕавлюк.

√л¤дача дивуЇ здатн≥сть художника створити на площин≥ ≥люз≥ю св≥ту - то крих≥тного фрагменту, то великого простору.

ƒоцент кафедри живопису ≥нституту арх≥тектури, колишн≥й вчитель ярослава, ‘ед≥р ¬асиленко зауважив: " ћитець н≥коли не зупин¤Їтьс¤ у творчих пошуках, вчитьс¤ сам ≥ себе, у природи ≥ добираЇ власних художн≥х засоб≥в дл¤ вт≥ленн¤ задуманого. –оботи безпредметного живопису св≥дчать про темпераментн≥ пошуки ≥ неординарн≥сть п≥дход≥в. ¬они випром≥нюють м≥стичну енерг≥ю, ¤ка кличе в загадков≥ св≥ти."  ожному вразливому та уважному гл¤дачев≥ доводитьс¤ самому в≥дчути багатошаров≥сть цього мистецтва. ћи н≥коли не зможемо ос¤гнути його до к≥нц¤, ≥ прийдешн≥ покол≥нн¤ дедал≥ в≥дкриватимуть у творах нове ≥ нове.

ѕортрети я. ÷≥ко привертають увагу знавц≥в ≥ шанувальник≥в творчост≥ академ≥чн≥стю, досконалою техн≥кою виконанн¤, виразн≥стю. ¬они з магнетичною силою прит¤гують людей, що нав≥ть не знаючи ≥мен≥ автора, йдуть на виставки, п≥дкор¤ючись потуз≥ динам≥чного темпераменту. ¬раженн¤ в≥д роб≥т породжуЇ бажанн¤ побачити св≥й портрет у виконанн≥ цього майстра.

ќстанн¤ персональна виставка у музењ етнограф≥њ -це т≥льки частка з р≥зножанрового творчого доробку художника. …ого працездатност≥ ≥ творч≥й плодовитост≥ можна не лише позаздрити, а й подивуватись. ј це об≥ц¤Ї гл¤дачев≥ приЇмн≥ зустр≥ч≥ в майбутньому та сп≥лкуванн¤ з художником, ¤кий мислить незалежно, говорить не загальними штампами, а те, що думаЇ, адже нер≥дко майстра ц≥н¤ть урозр≥з ≥з його особистими погл¤дами й думками.

ѕобажаймо ярославу п≥дкоренн¤ наступних профес≥йних висот, вт≥ленн¤ найсм≥лив≥ших ≥дей, любов≥ в≥д шанувальник≥в. Ќехай його картини живуть серед людей, дл¤ людей ≥ в гармон≥њ з ними.

“. √натюк

¬иставка художника на проханн¤ шанувальник≥в

ѕеред його мал¤рським талантом схил¤ютьс¤ профес≥онали ≥ мистецтвознавц≥, доморощен≥ естети ≥ просто ц≥нител≥ прекрасного. Ќа полотнах в≥домого галичанина, мандр≥вна натура ¤кого закинула ≥з «ах≥дноњ ”крањни на богемний московський јрбат, завмираЇ мить, людська душа, ¤кщо це портрет, чи енерг≥¤ природи у пейзажах. ¬иставка ориг≥нальних роб≥т я. ÷≥ко цього разу знову з'¤вилас¤ у древньому культурно-мистецькому осередку √аличини Ч ≤вано-‘ранк≥вському ’удожньому музењ, що знаходитьс¤ на вулиц≥ Ўептицького.

ѕор≥вн¤но не так давно у час≥ в серц≥ ѕрикарпатт¤ уже пройшла усп≥шно виставка картин неперевершеного майстра пензл¤. ’удожник св≥товоњ слави залишив по соб≥ чудесний резонанс. ” душах ≥ серц¤х насамперед довго резонувало побачене, тож чимало прикарпатц≥в прагнуло ще раз дл¤ гостроти сприйн¤тт¤ мистецтва високоњ, ≥стинно художньоњ проби, побачити виставку ярослава.. ≤ ось вона знову зав≥тала у славне м≥сто, демонструючи багатогранну пал≥тру образ≥в. “ут ≥ нав≥¤н≥ враженн¤ в≥д мальовничих  арпат з його водоспадами та л≥сами, реал≥стичн≥ пейзаж≥, ≥ модерн≥ конструктив≥стськ≥ фантаз≥њ, ≥ психолог≥чно чуттЇва експрес≥¤ портрет≥в. ≤ це все створено художником, ¤кий майже одночасно перебував у р≥зних просторово-часових вим≥рах, зокрема ≥ в Ѕ≥локам'¤н≥й.

“ет¤на ¬ќ¬ 
Ђ«ах≥дї 19червн¤ 2003 року

¬иставка реал≥стично-м≥стичного художника ярослава ÷≥ко

” м≥ст≥ ≤вано-‘ранк≥вську, де знайшла духовний притулок ексцентрична у талантах зах≥дна богема, у м≥ст≥, де витаЇ дух —тан≥славського феномена, сьогодн≥ витаЇ реал≥стично-м≥стична постать художника ярослава ÷≥ко. Ќеперевершений портретист, самобутн≥й художник-граф≥к ≥ живописець. Ќа персональн≥й, уже друг≥й виставц≥ мал¤рства (¤ка в≥дбуваЇтьс¤ з листопада ≥ ще триватиме прот¤гом грудн¤) я.÷≥ко у виставковй зал≥ Ќауково-методичного центру культури ѕрикарпатт¤ експонуЇ понад ш≥стдес¤т своњх високомайстерних роб≥т, у ц≥ дн≥ ≥ милують своЇ око прикарпатц≥. „ерез в≥з≥ю витонченоњ глибини вони отримують естетичну й емоц≥йну насолоду.  р≥м представленоњ тут колекц≥њ пастельних портрет≥в, серед ¤ких ≥ художн¤ фотограф≥¤ виконана у гр≥ св≥тла ≥ т≥н≥, в≥дв≥дувач≥ виставки насолоджуютьс¤ живописною ≥мпрес≥он≥стською, повною вражень л≥н≥Їю карпатських пейзаж≥в. —еред них так≥ роботи мистц¤ ¤к "–анок у  арпатах", √≥рська р≥чка", а також "«имовий —лавськ", "ќс≥нь у —лавську". ÷≥каво, що саме у туристському м≥стечку —лавську, що на Ћьв≥вщин≥, народивс¤ ярослав ÷≥ко. ƒовол≥ ц≥кавими Ї ≥ так≥ б≥ограф≥чн≥ дан≥ про художника.

” 1989 роц≥ художник вињхав до ћоскви, п≥зн≥ше працював у Ќ≥меччин≥, ѕольщ≥. јле в особистому, не меншою м≥рою ≥ в творчому житт≥ його завжди р≥днить та кличе, де б не був, покутське м≥сто над ѕрутом —н¤тин. “ут його син.

я. ÷≥ко, ¤к справжн≥й митець, людина Ч одержимий своњм високим ремеслом. ¬≥н каже, що не втискаЇ себе в жодн≥ рамки. ¬ житт≥ його ц≥кавить ун≥версальн≥сть. ј у мистецтв≥ в≥н завше спр¤мовуЇ св≥й проникливий художн≥й погл¤д на реальний св≥т образ≥в кр≥зь незбагненну призму м≥стичного.

ќтакий в≥н ярослав ÷≥ко, великий художник, ¤скрава величина у сучасному мал¤рств≥, член ћ≥жнародного художнього ‘онду, твори ¤кого знахођд¤тьс¤ у приватних колекц≥¤х не т≥льки в ”крањн≥, але й ѕольщ≥, Ќ≥меччин≥, —Ўј,  итањ, япон≥њ... Ќим гордитьс¤ древн≥й —н¤тин. Ќин≥ ж його високоху-дожними твор≥нн¤ми милуЇтьс¤ не менш древн≥й осередок культурного бомонду Ч м≥сто ≤вано-‘ранк≥вськ. —пробуйте зав≥тати туди ≥ ви.

“ет¤на ¬ќ¬ 
Ђ«ах≥дї

«нову мандруЇ пал≥трою часу

ƒавно п≥дм≥чено: будь-¤ке закритт¤ мистецькоњ виставки Ї сумним, адже це прощанн¤ з ц≥лим креативним космосом його величност≥ “аланту, а ще воно оптиђм≥стичне, емоцњйне-пафосне. ќсь ≥ закритт¤ одухотвореноњ експозиц≥њ мал¤рства художника-в≥ртуоза з≥ Ћьв≥вщини ярослава ÷≥ко в≥дбувалос¤ на максимально духовному р≥вн≥. ƒоведена до апогею сприйн¤тт¤ його, достоту майстерних полотен, аудитор≥¤ екзальтовано боготворила побачене, почуте за чималий час проведенн¤ виставки у Ќауково-методичному центр≥ культури ѕрикарпатт¤. —еред палких шанувальник≥в художнього доробку п.ярослава на закритт¤ виставки з≥бралос¤ багато ц≥кавого галицького люду. “ак, перед присутн≥ми виступила начальник управл≥нн¤ культури ќƒј, «аслужений прац≥вник культури ”крањни √анна  арась, ¤ка дуже вдало ≥ профес≥йно резюмувала виставку. ј управл≥нн¤ культури ≤вано-‘ранк≥вська нагородило ярослава ÷≥ко дипломом за високопрофес≥йну художню майстерн≥сть та попул¤ризац≥ю нац≥онального образотворчого мистецтва в ”крањн≥ ≥ за кордоном.

“акож тепло в≥дгукнулис¤ про талант мистц¤ член сп≥лки арх≥тектор≥в ”крањни, директор "≤вано-‘ранк≥вськарпроекту"ќлег  озак, власний кореспондент нац≥онапьного рад≥о ƒмитро  урищук, в≥домий стан≥славський композитор, п≥сн¤р-романсист Ѕогдан Ўиптур, журнал≥ст ≈м≥л≥¤ “урковська, ≥нтел≥гентне ≥ творче подружж¤ –Їшетн≥кових, ¤к≥, до реч≥, мають скоро в≥дкрити свою виставку.

” процес≥ к≥лькам≥с¤чноњ експозиц≥њ своњх реал≥стичних пейзаж≥в ≥ психолог≥чно ЦчуттЇвих портрет≥в у ярослава ÷≥ко народилас¤ прекрасна ≥де¤ - створенн¤ у ≤вано-‘ранк≥вську галерењ "—учасна √аличина в портретах". «ауважимо, б≥л¤ дес¤тка портрет≥в наших ¤скравих сучасник≥в уже побачили св≥т на закритт≥, Ї спод≥ванн¤, що з часом названу галерею викупить обласна влада. ƒо слова, над створенн¤м л≥н≥њ цих покутсько-галицьких образ≥в у витончено св≥тл≥й н≥жн≥й в≥тањстичн≥й манер≥ художник нин≥ активно працюЇ.

ўож, не побоюсь сказати: велиий мистець-гуман≥ст ≤≤≤ тис¤чол≥тт¤, нам в≥домий галичанин, покинув ще одне м≥сто на земл≥, але в≥н залишив прикарпатц¤м музику своЇњ душ≥, поез≥ю своњх картин, щоб мандрувати пал≥трою часу дал≥. Ѕо в≥н Ч м≥стично-реал≥стичний художник без кордон≥в.

“ет¤на ¬овк
Ђ«ах≥дї 31 с≥чн¤ 2003 року

Е≤ маестро пензл¤ та ол≥вц¤ ярослав ÷≥ко

” читач≥в "«аходу" ще св≥жа у пам'¤т≥ ≥нформац≥¤, надрукована у числ≥ за 4 березн¤ п≥д назвою "ѕортрети покут¤нц≥в у "маленькому ѕариж≥", про в≥дкритт¤ виставки творчих роб≥т в≥домого молодого художника ярослава ÷≥ко, колишнього жител¤ —н¤тина, це Ч своЇр≥дноњ галерењ портрет≥в в≥домих прикарпатських та буковинських особистостей у „ерн≥вецькому ≥сторико-краЇзнавчому музењ. јле швидко зб≥г час з в≥дстанню в один м≥с¤ць, ≥ маестро-художник разом з≥ своњми друз¤ми прибув у буковинську столицю на закритт¤ своЇњ виставки. Ќа ≥мпрез≥ художника щирим словом в≥тали директор музею ќлена «атуловська, голова обласного в≥дд≥ленн¤ ‘онду культури ¬алентина ƒ¤ковська, журнал≥стка, кореспондент республ≥канського рад≥о Ћюбомира ѕаранюк, юрист Ѕогдан —люсар та ≥нш≥.

—ам же художник, виступаючи, зазначив, що, ¤к ≥ прикарпатська земл¤, де в≥н уже не раз презентував своњ виставки, так ≥ буковинська, даруЇ йому незбагненну гаму кольор≥в, надихаЇ на музику пензл¤ ≥ ол≥вц¤; ≥ що в≥н, на в≥дм≥ну в≥д ћоскви, де останн≥ми роками живе ≥ творить, зараз у „ерн≥вц¤х в≥дчуваЇ сильну енергетику. “ож сюди ще не раз вертатиметьс¤ з≥ своњми мистецькими витворами, аби радувати серц¤ та милувати оч≥ буковинц≥в.

Ќаступного дн¤ у —н¤тинському районному Ѕудинку культури ярослав ÷≥ко в≥дкрив виставку-галерею портрет≥в покут¤нц≥в. Ќа презентац≥њ виставки з≥ щирим в≥тальним словом на адресу ≥менинника виступили директор л≥тературно-мемор≥ального музею ћарка „еремшини –услана  ≥рЇњва-Ћутченко (вона була ведучою на мистецькому св¤т≥), заступник голови райдержадм≥н≥страц≥њ ярослав –оманкж, сп≥вроб≥тниц¤ художнього музею ≥м. ¬асил¤  ас≥¤на “ет¤на √натюк, арх≥тектор-художник ќлександр Ћукавецький, представниц¤ групи гол≥в молод≥жних райдержадм≥н≥страц≥й област≥ “ет¤на ¬итко (ц¤ група в той день проходила стажуванн¤ на баз≥ нашого району) та ≥нш≥.

«вичайно, що про свою творч≥сть розпов≥в ≥ сам винуватець св¤ткового д≥йства. ј вже музику дл¤ нього творили мелод≥¤ми ср≥бнострунних скрипок музикантки народного аматорського колективу —н¤тинськоњ музичноњ школи п≥д кер≥вництвом √алини Ћиско, юний скрипаль ƒмитро Ћиско, а також син ярослава ÷≥ко –адимир, котрий з≥грав дл¤ батька музичний тв≥р на фортеп≥ано.

÷≥каво, що до ц≥Їњ под≥њ видавничо-друкарська ф≥рма "ѕрутѕринт" видала буклет творчих портрет≥в п≥д назвою "ярослав ÷≥ко творить диво-акордами душ≥", текст до ¤кого написав в≥дом≥й на ѕрикарпатт≥ та ѕокутт≥ краЇзнавець-л≥тератор ¬асиль ’аритон. Ќу, а сам автор виставки запрошуЇ гостей на огл¤дини њњ у л≥тературно-мемор≥альний музей ћарка „еремшини, куди галере¤ портрет≥в ц≥кавих людей ѕокутського краю в даний час перем≥стилас¤.

≤ван √рекул¤к
Ђ«ах≥дї 8 кв≥тн¤ 2004 року

ЌјЎ≤ ¬ ≤¬јЌќ-‘–јЌ ≤¬—№ ”!

- ћаю на уваз≥ мистецтво нашого земл¤ка ярослава ÷≥ко, дол¤ закинула до ћоскви.

ј мистецтво нашого славчанина самобутнЇ, особливо у портрет≥. «араз п. ярослав демонструЇ своњ твори в науково-методичному центр≥ культури ѕрикарпатт¤ в ≤вано-‘ранк≥вську.

Ќа запрошенн¤ митц¤ ¤ побував у центр≥ культури, а там завжди багато в≥дв≥дувач≥в найр≥зноман≥тн≥ших профес≥й. ќсобливу увагу привертають портрети п. ярослава на б≥лому, незвичному фон≥, про що могли пересв≥дчитис¤ ≥ учасники цьогор≥чного св¤ткуванн¤ дн¤ —лавська.

ѕобажаЇмо нашому славному кра¤нину твор чого натхненн¤, а меценађам мистецтва —кол≥вщини Ч не зазирати за горизонти, а запросити ярослава ÷≥ко продемонструвати своЇ мистецтво, св≥й багатор≥чний доробок у батьк≥вському краю, у нашому славному м≥ст≥.

ё, ћикольський,смт. —лавсько.
Ѕойк≥вська думка
21 грудн¤ 2002року

ќбличч¤ митц≥в Ч на виставку

¬ ≤вано-‘ранк≥вську почалась виставка портрет≥в д≥¤ч≥в культури та мистецтва. ≤де¤ створити таку виставку виникла у московського художника ярослава ÷≥ко, ¤кий Ї уродженцем Ћьв≥вщини. ћинулого л≥та в≥н мав персональну виставку в обласному центр≥, тод≥ ж в≥н познайомивс¤ з митц¤ми ѕрикарпатт¤ ≥ вир≥шив намалювати њх портрети. як говорить сам автор портрет≥в, д≥¤ч≥ культури часто залишаютьс¤ поза увагою, так би мовити, "поза кадром", а тому варто зберегти њх обличч¤ дл¤ ≥стор≥њ, дл¤ нащадк≥в.

ћер≥¤ ≤вано-‘ранк≥вська висловила бажанн¤ придбати ц≥ портрети дл¤ галерењ майбутнього ÷ентру сучасного мистецтва.

ƒо реч≥, в≥домий в област≥ досл≥дник ≥стор≥њ ѕрикарпатт¤ ¬олодимир √рабовецький говорить, що за час≥в австр≥йськоњ влади, в маг≥страт≥ —тан≥слава також експонувались портрети в≥домих д≥¤ч≥в культури того часу.

ярослав ÷≥ко говорить, що виставку портрет≥в видатних людей м≥ста ним в ”крањн≥ започатковано вперше саме в ≤вано-‘ранк≥вську. Ќаступним м≥стом, де буде проведено под≥бну виставку стане, можливо, ћосква (портрети багатьох д≥¤ч≥в вже готов≥), а згодом -  ињв та ≥нш≥ м≥ста.

Ђ–епортерї28 листопада 2003 року

ѕортрет ¤к музика душ≥

” меблевому салон≥ "√отьЇ", що на п'¤тому поверс≥ торговельного центру "ћагнус", представлено близько двадц¤ти портрет≥в, виконаних тонкою пастельною техн≥кою. јвтор ус≥х цих дуже гарних роб≥т Ч в≥домий в украњнських, а також у св≥тових мистецьких колах портретист ≥ пейзажист ярослав ÷≥ко.

’удожник Ї членом ћ≥жнародного художнього фонду, його роботи можна побачити у найбагатших приватних колекц≥¤х св≥ту Ч у —Ўј, япон≥њ,  итањ тощо. ƒо реч≥, це вже друга виставка митц¤ у Ћьвов≥ Ч перша в≥дбулас¤ 2002 року в ћузењ етнограф≥њ та художнього промислу.

ѕортрети у виконанн≥ ярослава вражають виразн≥стю.  ожен вир≥зн¤Їтьс¤ психолог≥чною глибиною ≥ витончен≥стю. Ќ≥би композитор, в≥н створюЇ власну живописну музику Ч вибудовуЇ композиц≥ю ритм≥в, л≥н≥й, кольору ≥ св≥тла.

”с≥ представлен≥ на огл¤д публ≥ки роботи Ч а це ж≥ноч≥ ≥ дит¤ч≥ портрети Ч романтичн≥, н≥жн≥, налаштовують на гарний настр≥й, спок≥й, затишок, приЇмн≥ в≥дчутт¤, н≥би позбавл¤ють буденних клопот≥в. ≈кспозиц≥¤ маЇ назву "ѕортрет в ≥нтер'Їр≥", ≥, ¤к стверджуЇ ярослав, саме портрет психолог≥чно природн≥ше дивитьс¤ в житловому простор≥, н≥ж у музењ. ƒо реч≥, митець вважаЇ, що така виставка Ч перша у Ћьвов≥: пейзаж≥ в ≥нтер'Їр≥ були представлен≥, портрети Ч н≥. ј ще художник наголошуЇ на тому, що тепер дуже мало портретист≥в, ≥ саме портрет Ч його, ÷≥ка, ключова спец≥ал≥зац≥¤.

ярослав ÷≥ко народивс¤ на Ћьв≥вщин≥, зак≥нчив арх≥тектурний факультет "Ћьв≥вськоњ пол≥техн≥ки" ≥ ось уже близько 15 рок≥в живе ≥ працюЇ за межами ”крањни Ч мандруЇ пал≥трою св≥ту. як бачимо, не забуваЇ про р≥дн≥ крањ Ч виставка портрет≥в, розгорнута у меблевому салон≥ "√отьЇ", найл≥пше цьому п≥дтвердженн¤.

ћарта Ѕаль
Ђ–атушаї 12-19 лютого 2004 року

ѕортрети покут¤нц≥в у Ђћаленькому ѕариж≥ї

—амобутн≥й маестро пал≥три ≥ пензл¤,сучасний –афаель, молодий галичанин ярослав ÷≥ко у другий день довгожданноњ весни презентував у „ерн≥вц¤х виставку. ¬ њњ ориг≥нальн≥й основ≥ ¤скрав≥ натурн≥ реч≥, пейзаж≥, складн≥ ф≥лософськ≥ та символ≥чно-абстрактн≥ картини, ну ≥, звичайно, найтонший психолог≥чно спр¤мований портретний жанр.

” колоритному прим≥щенн≥ „ерн≥вецького обласного краЇзнавчого музею поруч ≥з етн≥чними штуками ≥ автентикою зеленоњ Ѕуковини,на фон≥ ун≥кальних експонат≥в розгорнуто досконал≥ у план≥ арту та стилю полотна. ƒе¤к≥ з них мандрували свого часу за Ђхудожником без кордон≥вї, ¤к називаЇ себе митець, по р≥зних куточках св≥ту, а ось у маленькому украњнському ѕариж≥ вперше.“ут, на панськ≥й вулиц≥,де розкинулас¤ л≥н≥¤ бут≥к≥в дл¤ ¬≤ѕ-персон, де ще вчуваЇтьс¤ п'¤нкий аромат тро¤нд ≥ стук≥т великосв≥тських бричок по брук≥вц≥, у третьому тис¤чол≥тт≥ по-новому ожила картинна галере¤ ярослава ÷≥ко. јдже атмосфера краЇзнавчого музею особлива та й заход¤ть сюди люди не випадков≥. «азвичай буковинц≥ волод≥ють високим естетичним смаком, орган≥чним в≥дчутт¤м ≥ злитт¤м ≥з ≥стинним мистецтвом. —еред таких ≥ ¬асиль ≤лащук, заслужений артист ”крањни, диктор Ќац≥онального телебаченн¤, почесний г≥сть „ерн≥вц≥в. « ним, що ц≥каво, ярослав ÷≥ко майже випадково, та, вочевидь, доленосно познайомивс¤ у ћоскв≥, де, власне, уже давно працюЇ на јрбат≥.

Ѕули гост≥ ≥ з р≥дноњ покутськоњ сторони, ¤ка ¤скраво представлена у портретах славетних сучасник≥в. «окрема на виставц≥ побували портрети м≥ського мера —н¤тина ћихайла “имоф≥йчука, заступника голови –ƒј з гуман≥тарних питань ярослава –оманюка, редактора часопису Ђ«ах≥дї √анни —коропанюк, директора видавництва Ђѕрутѕринтї ¬олодимира  арого та ≥нш≥. –еально, ¤к мовитьс¤ Ђу натур≥ї, черн≥вецьку публ≥ку приЇмно вразив виступ в≥домого покутського п≥дприЇмц¤ ≥ спонсора р≥зних заход≥в ¬олодимира  оземчука, ¤кий Ї добрим другом художника. —ам автор виставки з≥знавс¤, що в≥дкрив дл¤ себе славну культуру ≥ традиц≥њ „ерн≥вц≥в ≥ висловлюЇ щиру теплу под¤ку дирекц≥њ краЇзнавчого музею.

“ет¤на ¬ќ¬ .
Ђ«ах≥дї 4 березн¤ 2004 року

–≈јЋ≤ѓ … јЅ—“–ј ÷≤ѓ ¬≤Ћ№Ќќ√ќ ’”ƒќ∆Ќ» ј я–ќ—Ћј¬ј ÷≤ ќ

¬ обласному Ќауково-методичному центр≥ культури ѕрикарпатт¤ розгорнуто виставку цього самобутнього майстра портрета й живопису.

ярослав ÷≥ко, до реч≥, арх≥тектор за фахом ≥ художник в≥д Ѕога, не вперше презентуЇ свою творч≥сть в обласному центр≥.  ≥лька л≥т тому в≥н уже тримав творчий ≥спит перед франк≥вц¤ми ≥, варто сказати, досить усп≥шно.

“аким же ярослав ÷≥ко, уродженець сус≥дньоњ Ћьв≥вщини, чињ роботи нин≥ Ї у багатьох приватних колекц≥¤х в япон≥њ,  итањ, —Ўј, Ќ≥меччин≥, ёгослав≥њ, ѕольщ≥ та ≥нших крањнах, постав перед нами ≥ цього разу. ўоправда, значно додавши в майстерност≥, в≥дчутно розширивши поле свого мистецького св≥тосприйн¤тт¤.

Ќа цьому негативно не позначилас¤ зароб≥тчанська прац¤ на хл≥б насущний у ћоскв≥, ¤к≥й в≥ддав останн≥ к≥лька рок≥в.

ѕеред поњздкою до ≤вано-‘ранк≥вська ярослав ÷≥ко експонував своњ мал¤рськ≥ роботи у ћоскв≥ на виставц≥ в ”крањнському культурному центр≥ й удостоњвс¤ похвальних в≥дзив≥в шанувальник≥в мистецтва ≥з столичних «ћ≤. ’оча сам в≥льний художник, ¤к в≥н називаЇ себе, вважаЇ це авансом. ѕопереду ж у нього так багато творчих задум≥в.

ћикола ЅќЋќ“≈Ќё .
Ђ√аличинаї 28 листопада 2002 року

–одом з≥ —лавська

’оч не на кожн≥й карт≥ позначено наше селище —лавське Ч перлину туризму у в≥чнозелених  арпатах, проте його знають далеко за межами Ћьв≥вщини ≥ крањни. ≤дуть сюди люди зв≥дус≥ль, щоб подихати чистим пов≥тр¤м, помилуватис¤ чудовими полонинами та пла¤ми, ср≥бним мереживом дзв≥нкоголосих струмк≥в ≥ поток≥в. јле, нав≥ть тим, хто н≥коли не бував у —лавську, принаду його чудотворноњ природи в≥дкриваЇ художник ярослав ÷≥ко. ≤ хоч давно не мешкаЇ в р≥дних м≥сц¤х, але тут в≥н вир≥с, б≥гав босон≥ж по рос≥, з насолодою бродив г≥рськими стежками ≥ дорогами... Ќеперевершену красу краю вв≥брав ≥ серцем, ≥ душею з юних л≥т. Ћюбив спостер≥гати за роботою профес≥йних художник≥в, ¤к≥ часто прињжджали до —лавська ≥ створювали тут своњ картини..

¬елику роль у становленн≥ художника в≥д≥грало його сп≥лкуванн¤ з творами народного мистецтва, з самим процесом виготовленн¤ потр≥бних ≥ корисних речей. ќсобливо любив спостер≥гати, коли вишивала його мама. ¬≥д нењ ≥ сам навчивс¤ цьому художньому ремеслу. «алюбки сп≥лкувавс¤ ≥з художником ћихайлом √речиним. ѕриход¤чи до його майстерн≥,уважно вдивл¤вс¤ в казков≥ мережива р≥зьблених речей, над ¤кими чаклував художник. «ахоплювавс¤ його творами з живопису Ч пейзажами, жанровими сценами, що в≥дображали житт¤ верховинц≥в на полотнах.

” —лавську кажуть, що п. ярослав художник в≥д Ѕога.. …ого оч≥ з раннього дитинства чутлив≥ до краси. ј руки не можуть, щоб не малювати .

ќсь так було колись: етюдник через плече, фарби ≥ пензель з собою Ч ≥ в дорогу. “ак Ї й тепер, коли став в≥домим художником-портретистом, художником-пейзажистом,художником-абстракц≥он≥стом. Ќад усе любить подорожувати. ƒуже часто, ¤к розпов≥даЇ художник, на сюжети своњх картин в≥н натрапл¤Ї п≥д час мандр≥в у природу. « багатьох його полотен дихаЇ ранкова прохолода, що напливаЇ в≥д р≥дноњ р≥чки —лавки разом з туманом ≥ в≥Ї теплом, осв≥тлених вран≥шн≥м сонцем смерек, ¤лиць, бук≥в...

” митц¤ сотн≥ роб≥т. ” багатьох з них Ђмаленька ≥стор≥¤ р≥дного краюї, життЇпис його славних земл¤к≥в.

ярослав ÷≥ко Ч художник молодий. ¬ цьому роц≥ св¤ткуЇ св≥й життЇвий юв≥лей Ч сорокар≥чч¤. «а такий короткий час житт¤ дол¤ ви¤вилас¤ дл¤ нього щедрою на мистецький врожай. ¬еликою рад≥стю дл¤ земл¤к≥в ≥ вс≥х прихильник≥в художника були ≥ Ї його виставки картин у —н¤тин≥, ≤вано-‘ранк≥вську, Ћьвов≥, „ерн≥вц¤х,  оломињ, в ”крањнському культурному центр≥, ¬серос≥йському товариств≥ та Ѕолгарському ÷ентр≥ культури (ћосква, –ос≥¤), в центральному Ѕудинку художника –ос≥њ, ћосковському Ѕудинку нац≥й. Ѕрав також участь у ћ≥жнародн≥й художн≥й виставц≥ " —лов'¤нське братство". Ќаш земл¤к Ч член ћ≥жнародного художнього фонду, входить до сп≥вдружност≥ художник≥в "—оло" м. ћосква, член —п≥лки украњнц≥в д≥аспори м. ћосква. …ого полотна збер≥гаютьс¤ у приватних колекц≥¤х шанувальник≥в мал¤рства в ”крањн≥, япон≥њ, —Ўј, Ќ≥меччин≥,  итањ, ѕольщ≥ та ≥нших крањнах св≥ту.

ƒо реч≥, п. ярослав Ч шанувальник музики Ѕаха, Ѕетховина, Ўопена. «алюбки працюЇ п≥д улюблен≥ мелод≥њ –авел¤, ƒебюс≥, ≈р≥ка  лентона. «акоханий в украњнську народну п≥сню.

” райцентр≥, та ≥ в населених пунктах району нема виставочних зал≥в. јле майже скр≥зь Ї простор≥ фойЇ, де можна орган≥зувати виставки художника Ч земл¤ка, де ≥ старш≥, ≥ юн≥ зможуть полюбуватис¤ картинами, в≥д ¤ких в≥Ї своњм р≥дним, близьким ≥ дорогим.

Ѕагато рок≥в м≥ж горами, через —лавсько, плине прозороср≥бна р≥чка —лавка. ≤ пливуть хмаринки над замр≥¤ним “рост¤ном. ≤ ¤кщо хтось хоче побачити цей чудовий край з його неповторними краЇвидами ≥ не може сюди прињхати, погл¤ньте т≥льки на картини, ¤к≥ створюЇ художник ярослав ÷≥ко ≥ ви в≥дчуЇте всю принадн≥сть  арпат... ¬ його картинах Ч багатство душ≥, св≥тло, сонце, зелень г≥р ≥ синь неба. Ќеповторно ≥ прекрасно.

—в≥тлана ‘≈ƒ≈¬»„.
Ђ—лавськ≥ в≥ст≥ї жовтень 2004 року

“ам витають креативн≥ флюњди

Ќе так давно газета "«ах≥д" писала про персональну виставку талановитого галичанина ярослава ÷≥ко, художника з≥ св≥товим ≥м'¤м, ¤кого знають у найв≥ддален≥ших мегапол≥сах. ¬≥н захоплено ≥ багатогранно працюЇ останн≥ми роками в ћоскв≥. ¬раховуючи резонансн≥сть, високий мистецький та культуролог≥чний ≥нтерес, просто естетичн≥ запити перес≥чних кра¤н, у ≤вано-‘ранк≥вську пролонговано у час≥ виставку самобутнього мал¤ра. ” Ќауково-методичному центр≥ культури ѕрикарпатт¤, де ще з к≥нц¤ листопада минулого року експонуютьс¤ карпатськ≥ диво-пейзаж≥ та фотограф≥чно точна л≥н≥¤ академ≥чно-живописних портрет≥в, Ч у новор≥чно-р≥здв¤ний час, ¤к н≥коли, людно.

ўодо продовженоњ виставки ориг≥нального мал¤рства я. ÷≥ко, њњ оф≥ц≥йне закритт¤ в≥дбудетьс¤ 22 с≥чн¤. “реба сказати, що за два м≥с¤ц≥ њњ експонуванн¤ у Ќауковому методично-культурному центр≥ ≤вано-‘ранк≥вська витали незбагненно св≥тл≥ креативн≥ флюњди. Ќа життЇствердному художньому тл≥ роб≥т пана ярослава "знайшла себе", ¤к глибоку ф≥зико-духовну сутн≥сть, не одна втомлена м≥ською рутиною особист≥сть, при цьому ун≥версально збагатившись. ј ще тут пост≥йно в≥дбувавс¤ позитивний енергообм≥н м≥ж музикантами, композиторами, критиками, мистецтвознавц¤ми ≥ журнал≥стами, ¤к≥ високо в≥дгукуютьс¤ про ун≥кальний талант ≥ стильову вправн≥сть я. ÷≥ко. Ќа баз≥ виставки цього ексцентричного художника ≥ психоанал≥тика, що простежуЇтьс¤ у процес≥ творенн¤ портрету, в≥дбувалис¤ ≥ поглиблююч≥ квал≥ф≥кац≥ю педагог≥чн≥ сем≥нари. «агалом, на н≥й здружилас¤ ≥ познайомилас¤ прикарпатська ел≥та. ќстанн¤, ¤к в≥домо, без жодного нат¤ку на респектабельн≥сть, ¤ка Ї на «аход≥, переживаЇ скромн≥, не найкращ≥ часи.

Ќезле було б, ¤кби до золотого запасу њњ, розум≥юч≥й прекрасне душ≥ долучивс¤ ще й тугенький гаманець крутих б≥знесовц≥в. ћеценатство, на жаль, не процв≥таЇ. ј шкода, бо мистецтво високоњ проби хоч ≥ не купиш, ¤к ≥ не продаси за все золото св≥ту; та в умовах украњнського ринку культура на одному творчому азарт≥ довго не житиме.

“ет¤на ¬ќ¬ .
Ђ«ах≥дї 17 с≥чн¤ 2003 року

’удожниками не стають Ц ними народжуютьс¤

Ѕлизьким друз¤м, знайомим ≥ зрештою, ус≥м залюбленим у профес≥йне мистецтво, в≥дкривс¤ ц≥лий ¬сесв≥т у фарбах, образах, ≥де¤х. ѕредставлен≥ р≥зножанров≥ картини, на ¤ких ун≥версальним художником заф≥ксовано живу енерг≥ю природи в пейзажах, а також незвичайн≥ сюжети абстракц≥й у модерн≥стськ≥й сер≥њ ≥мпрес≥он≥зму. ”н≥кальн≥ враженн¤ даруЇ пастельна тонка техн≥ка, у ¤к≥й виконана ц≥ла галере¤ портрет≥в. ќстаннЇ Ч це н≥жн≥сть ≥ витончен≥сть, майстерн≥сть так званого пастозного академ≥чного живописного портрета разом з класичним чорно-б≥лим стилем, де ефект св≥тлот≥ней додаЇ л≥н≥¤м змальовуваних натур глибокого психолог≥зму. ÷≥кава деталь. ” своњх портретах я. ÷≥ко осп≥вуЇ гармон≥ю ж≥ночност≥, вникаючи у њњ незбагненну душу. ѕро це, власне, св≥дчать оч≥ натурщиць. јкцентуючи на портретних роботах, треба сказати, що художник дотримуЇтьс¤ прозах≥дного стилю, в центр≥ ¤кого закладено св≥тл≥ в≥тањстичн≥ мотиви, а також обов'¤зкове знанн¤ людськоњ психолог≥њ та ф≥з≥огном≥ки.

Ќаступне, що треба в≥дзначити, це арх≥тектурна тема у творчост≥, ¤ка виразно простежуЇтьс¤ у абстракц≥¤х. ƒл¤ художника то природньо, оск≥льки в≥н навчавс¤ у Ћьв≥вськ≥й пол≥техн≥ц≥. ўо ще ц≥каво, у власн≥й творчост≥ ярослав легко поЇднуЇ штучну абстракц≥он≥стську манеру з чистим реал≥змом, а це, погодьмось, св≥дченн¤ немалоњ майстерност≥.

ƒо реч≥, про виставку у —н¤тин≥, ¤ку художник орган≥зував одразу ж повернувшись з ћоскви, де працюЇ (¤к сам з≥знавс¤) ≥нкогн≥то, хоча його добре знають на јрбат≥. ярослав ÷≥ко Ї учасником багатьох художн≥х виставок, перебуваЇ у ћ≥жнародн≥й сп≥лц≥ художник≥в. ѕрацював ¤к художник у Ќ≥меччин≥, ѕольщ≥ та ≥нших крањнах св≥ту. ј портрети, ним виконан≥, знаход¤тьс¤ у найбагатших приватних колекц≥¤х у —Ўј, япон≥њ,  итањ... ќднак, меркантильне п≥дірунт¤ аж н≥¤к не довело художника до проституюванн¤ таланту ≥ Ѕожоњ ≥скри в соб≥.

Ќасамк≥нець про саму особист≥сть ярослава ÷≥ко, неспод≥вану й ориг≥нальну ¤к ≥ його св≥тогл¤д, спос≥б житт¤. “≥, хто знаЇ цю неординарну людину, в≥дгукуютьс¤ про нењ ¤к про тверду, незламну, часом нервову натуру, ¤ка складна своњм великим духовним наповненн¤м. Ќе секрет, що художник Ї загадково аскетичним, нав≥ть ф≥лософом. ј його зовн≥шн≥сть у декого асоц≥юЇтьс¤ з образом ’риста. ярослав дуже любить св≥тову класичну музику, ¤ку в≥н св≥домо використовуЇ, вона його надихаЇ. ўе одне. ћитець не терпить рег≥онал≥зму, а тому н≥де й н≥коли не прив'¤зуЇ себе до нього, його запов≥тне кредо Ч вийти ≥з-за обмежуючих географ≥чних рамц≥в, щоб стати св≥товим художником. ≤ так буде, бо св≥т чекаЇ його полотен.

“ет¤на ¬ќ¬ 
Ђ«ах≥дї 9 листопада 2001 року

ярослав ÷≥ко Ц живопис душевноњ р≥вноваги та музикальност≥

—кромно й академ≥чно, ¤к ≥ належить справжн≥й мистецьк≥й акц≥њ, без штучного аж≥отажу, шоу-ефект≥в ≥ Ђобов'¤зковихї представник≥в культурно-мистецького бомонду, в ћузењ етнограф≥њ та художнього промислу м. Ћьвова, в≥дбулос¤ в≥дкритт¤ виставки ярослава ÷≥ко.

як ≥нформуЇ виставковий буклет, художник Ї членом ћ≥жнародного художнього фонду, його твори можна побачити у найбагатших приватних колекц≥¤х св≥ту, у —Ўј, япон≥њ,  итањ тощо. ≤ перша виставка у Ћьвов≥ та зрозум≥ле хвилюванн¤ - адже народивс¤ художник на Ћьв≥вщин≥ (у —лавську), навчавс¤ у Ћьвов≥ (на арх≥тектурному факультет≥ ЂЋьв≥вськоњ пол≥техн≥киї) ≥ ось уже 12 рок≥в посп≥ль працюЇ у ћоскв≥ Ч мегапол≥с≥, де, за словами митц¤, можна найкраще заховатис¤ й усам≥тнитис¤. ярослав ÷≥ко належить до художник≥в, сформованих в украњнському мистецтв≥. …ого стиль, ≥нтегруючи р≥зн≥ методи, маЇ ц≥л≥сн≥сть ≥ монол≥тн≥сть. ћ≥ра ≥ баланс ≥нтимност≥, романтизац≥¤ у портретах, елементи г≥перреал≥зму з акцентом чуттЇвост≥ напрочуд орган≥чно поЇднуютьс¤ у творах художника. ¬т≥м, в≥дчуваЇтьс¤ м≥сток з дитинством, ¤ке пройшло в ун≥кальних вим≥рах карпатськоњ культури, Ч сказав на в≥дкритт≥ виставки заступник директора ≤нституту народознавства з науковоњ роботи, кандидат мистецтвознавства –оман яц≥в.

ƒивл¤чись на твоњ портрети, бачу аналог≥њ з украњнським портретом: гарно вп≥йман≥ людська теплота, психолог≥зм; у пейзажах Ч сильна впевнен≥сть у тому, що робиш, в≥дчуваЇтьс¤ ≥мпрес≥он≥стичний план, Ч продовжив репрезентац≥йну частину ≥мпрези доцент ≥нституту арх≥тектури при Ќац≥ональному ун≥верситет≥ ЂЋьв≥вська пол≥техн≥каї ‘ед≥р ¬асиленко Ч колишн≥й вчитель ярослава ÷≥ко.

Ђ÷¤ виставка, на ¤к≥й експонуЇтьс¤ близько 50 моњх роб≥т, лишень маленька частка того, чим волод≥ю, Ч зазначив, звертаючись до присутн≥х, ярослав ÷≥ко. Ч ћене ц≥кавить ун≥версальн≥сть у житт≥, отож жанровий д≥апазон творчост≥ не обмежуЇтьс¤ т≥льки портретом ≥ пейзажем, ¤к≥ майже завжди пишу п≥д музику. —еред улюблених композитор≥в Ч французи ƒебюсс≥, –авель, ћесс≥ан. —воњм художн≥м пробудженн¤м завд¤чую мам≥ Ч надзвичайн≥й майстрин≥-вишивальниц≥, котра в≥дкрила мен≥ художню красу народного мистецтва ≥ природи  арпатського краю, ¤ка назавжди залишилас¤ дл¤ мене найсильн≥шим креативним началом. «малечку ¤ вишивав ≥ гаптував, формуючи у такий спос≥б вольову енерг≥ю до творчост≥. ≤ зараз, перебуваючи у р≥зних станах, пост≥йно працюю з 9-њ до 24-њ години. ƒобре контактую з д≥аспорою, виставл¤юс¤ в ”крањнському культурному центр≥, ¬серос≥йському музичному товариств≥, Ђ√ел≥кон-опер≥ї тощо. ƒ¤кую ус≥м, хто ви¤вив зац≥кавлен≥сть до моЇњ творчост≥, а також зав≥дувачу сектору експозиц≥њ етнограф≥чного музею јндр≥Їв≥  олотаю, ентуз≥азмом ¤кого вдалос¤ орган≥зувати цю виставку. ј мо¤ найб≥льша мр≥¤ - репрезентуватис¤ масштабною експозиц≥Їю у Ќац≥ональному музењ Ћьвоваї.

ј дал≥ залюбленим у профес≥йне мистецтво в≥дкривс¤ ц≥лий ¬сесв≥т у фарбах, образах, ≥де¤х. ”н≥кальн≥ враженн¤ даруЇ тонка пастельна техн≥ка, ¤кою виконана ц≥ла галере¤ портрет≥в. ¬ластиво, ц¤ зм≥шана техн≥ка: ≥ ол≥¤, ≥ ол≥вець, ≥ пастель, Ї ≥ндив≥дуальним авторським Ђсекретомї. ¬≥дразу ж впадаЇ в око витончена майстерн≥сть ≥ н≥жн≥сть живописного портрета, де ефект св≥тлот≥ней додаЇ л≥н≥¤м замальованих натур глибокого психолог≥зму.

Ћ≥ризмом ≥ тонко продуманим л≥н≥йним ≥нструментуванн¤м наче висп≥вуЇ Ђѕортрет сина –адимираї. Ќевимовну емоц≥йну енерг≥ю, р≥шучий рух чутт≥в-думок несе у соб≥ Ђѕортрет матер≥ї. „удов≥ ж≥ноч≥ портрети Ч один св≥тлий, романтичний, у ¤кому звучить трансцендентний сум, а другий Ч у темн≥й гам≥, випром≥нюють теплий л≥ричний настр≥й. ¬нутр≥шн¤ одухотворен≥сть образ≥в приЇмно вражаЇ вже забутою красою ≥ гармон≥йн≥стю, прозорим ≥ ¤сним колоритом, що в≥дпов≥даЇ камерност≥ звучанн¤ ≥нструментальноњ музики. ѕривертаЇ увагу м'¤ке ≥ н≥жне сфумато (прийом пом'¤кшенн¤ обрис≥в) у портретах та пуантил≥стичн≥ прийоми (накладанн¤ фарб розд≥льними мазками у вигл¤д≥ крапок або невеликих рисок) у пейзажах ÷≥ко. ћодель майже не коментуЇтьс¤ складними атрибутами, антураж не в≥д≥граЇ н≥¤коњ рол≥, характеристика образу позбавлена будь-¤ких рис однозначност≥. ћитець майстерно передаЇ м≥нливий образ модел≥: л≥ниву дит¤чу усм≥шку ≥ стан вт≥шенн¤, замр≥¤н≥сть, тенд≥тн≥сть й духовну напружен≥сть, нањвн≥сть, щир≥сть тощо.

як на мене, Ђф≥з≥оном≥чн≥стьї художньоњ мови ярослава ÷≥ко з њњ наочним Ђаполлон≥йствомї прочитуЇтьс¤ у дискурс≥ постмодерного часу, (коли ентроп≥¤, шизоњдно-меланхол≥йне розђслабленн¤ творчоњ вол≥ та вихолощена форма зам≥сть живого образу ч≥тко вказують на сумне виродженн¤ мистецьких пошук≥в), ¤к знак актуал≥зац≥њ класичних пон¤ть здоровоњ лог≥ки та сприйн¤тт¤ (таких, ¤к малюнок, л≥н≥¤, симетр≥¤, пропорц≥¤, техн≥ка св≥тлот≥н≥ тощо). ѕопри поз≥рну опозиц≥йн≥сть у сучасному живопис≥ такого ЂЇвропоцентричного ун≥версал≥змуї до безм≥рно експрес≥он≥стичних, потворних, агон≥зуючих еротичних символ≥в, за ¤кими зникаЇ взагал≥ сенс мистецтва ¤к духовного освоЇнн¤ св≥ту й самореал≥зац≥њ особистост≥ п≥д кутом зору в≥чних ≥деал≥в  раси та √армон≥њ. ярослав ÷≥ко розвиваЇ архетипи романтизму в розум≥нн≥ Ўарл¤ ЅодлЇра, ¤кий вважав, що романтизм Ч це Ђне стиль, не живописна манера, а певний емоц≥йний складї.

ѕриЇмно, що виставка живопису ярослава ÷≥ко даруЇ р≥вновагу ≥ рад≥сть духу, що, ¤к вважав колись —енека, Ї ≥деалом емоц≥йного стану людини, та ос¤гнути цей ≥деал здатн≥ лише мудрец≥.

≤рина —“–ќ…
Ђ–атушаї 18 липн¤ 2002 року

ярослав ÷≥ко - украњнський художник ≥з ћоскви

” ћузењ етнограф≥њ та художнього промислу в≥дбулось в≥дкритт¤ виставки ярослава ÷≥кo. ’удожник родом з≥ —лавського, але у 1989 роц≥ вињхав до ћоскви. ѕ≥зн≥ше працював у Ќ≥меччин≥, ѕольщ≥. …ого твори можна побачити у приватних колекц≥¤х япон≥њ,  итаю, Ќ≥меччини, ѕольщ≥, —Ўј.

…ого виставка називаЇтьс¤ "ћосква -  арпати". ƒух р≥дного  арпатського краю передають ≥мпрес≥он≥стичн≥ пейзаж≥ художника, пейзаж≥-враженн¤, пейзаж≥-стани його душ≥.

Ќе менше, а може, й б≥льше, вражають портрети ярослава ÷≥кo. ÷≥ реал≥стичн≥, життЇствердн≥, виконан≥ у пастельних тонах образи несуть у соб≥ не лише настр≥й, а й характер зображуваноњ особи. ƒл¤ художника найважлив≥ше тут "сп≥ймати невп≥ймане, заф≥ксувати в малюнку те, що лежить поза межами розум≥нн¤". ” своњх роботах п. ярослав уникаЇ грубих л≥н≥й, натурал≥зму ≥ витворюЇ вишукану естетику п≥втон≥в. ј ще вражаЇ творчий д≥апазон та музичн≥ уподобанн¤ я. ÷≥ка. …ого зач≥паЇ заживе монументальн≥сть, масштабн≥сть ….—. Ѕаха та витончен≥сть, прозор≥сть ∆. . ƒебюсс≥. "я не втискаю себе в жодн≥ рамки, - говорить ярослав ÷≥ко. - ћене у житт≥ ц≥кавить ун≥версальн≥сть". …ого кредо - перманентна творч≥сть без криз. ≤з людських ¤костей в≥н найб≥льше ц≥нуЇ профес≥онал≥зм, а у мистецтв≥ - погл¤д на реальн≥сть кр≥зь призму м≥стичного.

ћар≥¤  ќЎ≈Ћ≤Ќ—№ ј.

ярослав ÷≥ко творить диво акордами душ≥

ярослав ÷≥ко.√ор¤нин. Ќародивс¤ 23 травн¤ 1964 року в м≥стечку —лавське, що на Ћьв≥вщин≥.

«ак≥нчив м≥сцеву середню школу та Ћьв≥вський пол≥техн≥чний ≥нститут. јрх≥тектор за фахом, художник за покликанн¤м.

”часник р≥зноман≥тних художн≥х виставок, в тому числ≥ персональних Ч у —н¤тин≥, ≤вано-‘ранк≥вську, Ћьвов≥, „ерн≥вц¤х,  оломињ, в ”крањнському культурному ÷ентр≥, ¬серос≥йському музичному товариств≥ та Ѕолгарському ÷ентр≥ культури (ћосква, –ос≥¤), в ÷ентральному Ѕудинку художника –ос≥њ, ћосковському Ѕудинку нац≥й. Ѕрав також участь у м≥жнародн≥й художн≥й виставц≥ "—лов'¤нське братерство" (ћосква) та в ÷ентральному Ѕудинку культури рос≥йськоњ арм≥њ (ћосква). „лен ћ≥жнародного художнього фонду. ¬ходить до —п≥вдружност≥ художник≥в "—оло" м. ћоскви, член —п≥лки украњнц≥в д≥аспори м. ћоскви "Ќоосфера Ч –адонеш". …ого полотна збер≥гаютьс¤ у р≥зних приватних колекц≥¤х шанувальник≥в мал¤рства в ”крањн≥, —Ўј, япон≥њ, Ќ≥меччин≥.  итањ, ёгослав≥њ, ѕольщ≥ та в багатьох ≥нших крањнах св≥ту. ” творчому саморозвитку в≥дв≥дав Ќ≥меччину ≥ ѕольщу. ќстаннЇ дес¤тир≥чч¤ переважно працюЇ в ћоскв≥, а снаги дл¤ творчост≥ черпаЇ у  арпатах, ¤к≥ безт¤мно любить, ≥ в р≥дних сторонах, про що св≥дчать його останн≥ виставки на терен≥ «ах≥дноњ ”крањни ≥, власне, нин≥шн¤ Ч у —н¤тин≥.

“рудогол≥к. ѕрацюЇ по п'¤тнадц¤ть годин на добу. ѕише, ¤к правило, п≥д улюблен≥ мелод≥њ француз≥в ƒебюсс≥, –авел¤, ћесс≥ана. ≈р≥ка  лептона, гурту "ѕ≥нк ‘лойд". ѕотужним катал≥затором творчост≥ Ї ≥ музична класика: Ѕах. Ѕетховен, Ўопен. Ѕоготворить ‘ранка, ¤кий возвеличував "дух, що т≥ло рве до бою". —воњм художн≥м прозр≥нн¤м завд¤чуЇ нен≥ Ч надзвичайн≥й майстрин≥-вишивальниц≥, котра в≥дкрила йому художню красу народного мистецтва ≥ природи  арпат та стала найсильн≥шим креативним поштовхом Ч першопочатком. —ам вишиваЇ-мережить нитками на полотн≥ р≥зними техн≥ками.

јскет. ’удорл¤ве обличч¤. ¬иразн≥ оч≥, що випром≥нюють потужну невидиму енерг≥ю. ƒовге чорне волосс¤, що хвил¤ми спадаЇ до плечей. «овн≥шн¤ стриман≥сть ≥ внутр≥шн¤ теплота серц¤. Ќ≥ вуса, н≥ борода не можуть заховати посм≥шки. ¬она у нього ледь пом≥тна ≥ незбагненно щира, загадкова ≥ заспок≥йливо-г≥пнотична. ’оч малюй ≥кону!

“аке коротке, ¤к постр≥л скоростр≥ла, пр≥звищеЧ ÷≥ко. ј ≥м'¤ ярослав Ч в≥д руських кн¤з≥в-дружинник≥в. ≤ його в≥н несе г≥дно, поважно, ¤к ≥ належить Ћюдин≥.  ожного, хто хоч раз сп≥лкувавс¤ з художником, вражають т≥, майже ф≥зично в≥дчутн≥ потоки лептон≥в, що линуть до серц¤ з його в≥дкритоњ дл¤ сп≥врозмовника душ≥. ¬исоке, ф≥лософськи осмислене слово при чисто льв≥вському тембр≥-говор≥ розбурхуЇ усе заглиблене, приспане, вкрите порохом щоденноњ рутини ≥ ¤ва Ч народини в≥чного, в≥щого сенсу людського бутт¤ накладаЇ на пам'¤ть глибокий карб-зарубину, ¤к ≥ його творч≥сть.

ярослав ÷≥ко Ч художник-портретист, художник-пейзажист, художник-абстракц≥он≥ст. “а найб≥льше майстер в≥домий ¤к автор психолог≥чних образ≥в-портрет≥в. Ќезабутн≥ враженн¤ залишаЇ тонка пастельна техн≥ка, у ¤к≥й виконана ц≥ла галере¤ людських обличь. ¬ них н≥жн≥сть ≥ витончен≥сть так званого пастозного академ≥чного живописного портрета разом ≥з класичним чорно-б≥лим стилем, де ефект св≥тлот≥ней додаЇ л≥н≥¤м змальованих натур глибокого внутр≥шнього зм≥сту.

"як на мене, "ф≥з≥оном≥чн≥сть" художньоњ мови ярослава ÷≥ко з њњ наочними "аполлон≥йством" прочитуЇтьс¤ у дискурс≥ постмодерного часу (коли етроп≥¤, шизоњдно-меланхол≥йне розслабленн¤ творчоњ вол≥ та вихолощена форма зам≥сть живого образу ч≥тко вказують на сумне виродженн¤ мистецьких пошук≥в) ¤к знак актуал≥зац≥њ класичних пон¤ть здоровоњ лог≥ки та сприйн¤тт¤ (таких, ¤к рисунок, л≥н≥¤, симетр≥¤, пропорц≥¤, техн≥ка св≥тлот≥н≥ тощо). ѕопри поз≥рну опозиц≥йн≥сть у сучасному живопис≥ такого "Ївропоцентричного ун≥версал≥зму, до безм≥рно експрес≥он≥стичних, потворних, агон≥зуючих еротичних символ≥в, за ¤кими зникаЇ взагал≥ сенс мистецтва ¤к духовного освоЇнн¤ св≥ту й самореал≥зац≥њ особистост≥ п≥д кутом зору в≥чних ≥деал≥в  раси та √армон≥њ, ярослав ÷≥ко розвиваЇ архетипи романтизму в розум≥нн≥ Ўарл¤ ЅодлЇра, ¤кий вважав, що романтизм Ч це "не стиль, не живописна манера а певний емоц≥йний склад",Ч зауважуЇ професор, музикознавець ≤рина —трой.

ярослав ÷≥ко належить до художник≥в, сформованих в украњнському мистецтв≥. ўо ще ц≥каво: в≥н легко поЇднуЇ штучну абстракц≥он≥стську манеру з чистим реал≥змом, а це Ч св≥дченн¤ профес≥йноњ зр≥лост≥. ≈нерг≥ю природи, њњ животворну силу зображено на численних пейзажних полотнах. як правило, це гори, водоспади, крутосхили, кам≥нь. ѕейзаж служить посередником, щоб показати космогон≥зм оточуючого; величн≥сть смерековоњ г≥лки чи життЇдайн≥сть вологоњ краплини Ч все це в≥д Ѕога. Ќам дають в≥дчути таЇмничу силу “ворц¤ не в застиглому вар≥ант≥, а в динам≥ц≥, рус≥, експрес≥њ всього живого. Ѕо живим у природ≥ Ї усе. ћалюЇ ярослав ÷≥ко ≥ у стил≥ модерного ≥мпрес≥он≥зму. ÷е арх≥тектурна тема у творчост≥, ¤ка виразно простежуЇтьс¤ у абстракц≥¤х. Ќевпинно пошукуючи нов≥ форми, методи, стил≥, техн≥ки, художник вивершуЇ ≥ вишукуЇ ориг≥нально свою манеру письма, що виг≥дно вир≥зн¤Ї його серед ≥нших майстр≥в пензл¤, ¤к самобутнього ћаестро, ¤кий акордами душ≥ витворюЇ ƒиво.

¬.’аритон